Дочекалася осені! Господи, дякую!
Виглядала ж її, цю красуню примхливу!
Озираюсь навколо й душа моя в захваті,
Споглядає чудову, величну картину.
О, з якою любов"ю все створене Господом!
Все навколо - шедевр Його творчого задуму!
Він дерева вдягнув в шати з чистого золота,
Він парфуми розлив хризантемами ранніми!
Бачу Божу красу, куди лИше погляну:
Неба чиста блакить угорі наді мною.
Срібло струн-павутинок в повітрі літає,
Листя шурхітом тихим секрети говорить.
Мир і спокій в душі, тиха ніжність в природі:
Ось над ставом верба запліта свої коси,
Качка з дітьми пливе, з ними лебеді поряд.
Загубились в траві діамантові роси.
Вже цвіте морозець - вірний осені вісник-
На кущах, як на небі, виблискують зорі
Голубі і рожеві, нанизуй в намисто!
...Дивна Божа пора: і прекрасна, й чудова!
Насолоджуюсь осінню й Господу дякую,
Бо створив все з любов"ю, щоб ми потішалися!
Озираюсь навколо й душа моя в захваті,
Поспішає Творця Вседержителя славити!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 858 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не засыпайте колодцы. - Галина
«И все колодези, которые выкопали рабы отца его при жизни отца
его Авраама, Филистимляне завалили и засыпали землею.
…И Исаак удалился оттуда, и расположился шатрами в долине
Герарской, и поселился там.
И вновь выкопал Исаак колодези воды, которые выкопаны были
во дни Авраама, отца его, и которые завалили Филистимляне по
смерти Авраама [отца его]; и назвал их теми же именами, которыми
назвал их [Авраам,] отец его.
И копали рабы Исааковы в долине [Герарской] и нашли там
колодезь воды живой.
И спорили пастухи Герарские с пастухами Исаака, говоря: наша
вода. И он нарек колодезю имя: Есек, потому что спорили с ним.
[Когда двинулся оттуда Исаак,] выкопали другой колодезь;
спорили также и о нем; и он нарек ему имя: Ситна.
И он двинулся отсюда и выкопал иной колодезь, о котором уже
не спорили, и нарек ему имя: Реховоф, ибо, сказал он, теперь
Господь дал нам пространное место, и мы размножимся на земле.
(Бытие 26)